Дослідження трансуранових елементів, тобто мають атомний номер вище 92, справа непроста: більшість їх ізотопів мають короткий період напіврозпаду. Серед них виділяється ейнштейний — es) – хімічний елемент з найбільшим атомним номером (99) з тих, що вдалося отримати в макроскопічній кількості. Правда, це зажадало колосальних зусиль. І навіть незважаючи на таке досягнення вчених, багато його властивості досі залишаються не до кінця вивченими.
Цю прогалину в знаннях заповнили американські фахівці з лос-аламоської національної лабораторія (lanl), національної лабораторії імені лоуренса в берклі (lbnl) і джорджтаунського університету (georgetown university). Результати свого дослідження вони опублікували в рецензованому журналі nature. Вчені працювали не з абсолютно чистим ейнштейнієм, а з його ізотопом es-254 в з’єднанні з хелатирующим лігандом гідроксипіридиноном (hydroxypyridinone).
Багато фізичних і хімічних властивостей ейнштейну були визначені в результаті теоретичних розрахунків і раніше виконаних експериментів. Однак такі дані завжди вимагають повторної перевірки, до того ж нові дослідження мають всі шанси принести нові відкриття. Так сталося і цього разу. Хоча нічого революційного вчені не дізналися, деякі особливості як es, так і інших актиноїдів вийшло прояснити.
Дослідники уточнили довжину хімічного зв’язку ейнштейну в різних сполуках за допомогою рентгенівської абсорбційної спектроскопії. Також при фотофізичних вимірах спостерігався блакитний зсув, чого не відбувалося в аналогічних експериментах з більш легкими актиноїдами. Нарешті, багато даних дослідники отримали про будову зовнішніх електронних оболонок ейнштейну. Як підсумовують свою роботу вчені, вся ця нова інформація говорить про необхідність продовжити вивчення незвичайної поведінки актиноїдів, особливо їх короткоживучих ізотопів.
Деяку романтичну ауру цій науковій роботі надає обстановка, в якій її проводили. Дослідження ейнштейна-завжди гонка з природними фізико-хімічними явищами, в першу чергу з його розпадом. Як пояснили автори статті виданню sciencealert, в обстановці пандемії, коли функціонування всіх установ обмежене, було нелегко виконувати всі процедури. Хоча вивчали найстабільніший ізотоп-es-254 з періодом напіврозпаду трохи більше 275 днів, — існувала велика ймовірність, що отриманого в лабораторії металу просто не вистачить для всіх експериментів.
