Видання 1825 року називається “Invocation à l’amour. Chant філософське”, що можна перевести приблизно як “Заклик до любові. Філософська ода”.
Матеріали суворо 18+ !
Видано у Лондоні, на французькою мовою.
Картинок небагато, але все по суті.
Твір позиціонується як поетичне, але це не більш ніж камуфляж.
Втім, можливості поліграфії тоді недотягує…
Сучасний історик чи пересічний глядач соцмереж відразу зверне увагу на цікаві побутові деталі. Ось для чого потрібні такі ма-а-аленький табуреті!
Дивовижні предмети меблів – диван, тахта – використовувалися цілком прагматично в далекому 1825-му!
Постільна білизна з рюшечками…
Конструкція клапана штанів надзвичайно проста. Блискавок ще не було!
Зачіска прям як у Пушкіна!
Доказ походження від мавпи! Чіпко за гілку.
Намисто в два ряди! Тільки так.
Пальчиком, пальчиком по простыночке!
Ай да Пушкин!
А нині меблі все більше икеевская…
Віват циліндрах! Ще можна використовувати шапку-вушанку.
Джерело: Internet Archive http://archive.org
Invocation à l’amour. Chant philosophique http://archive.org/details/b20441952
