Цей тиждень була повна спокус. В понеділок я посварилася з чоловіком (звучить як відмазка, звичайно), зірвалася, налопалась всякої гидоти (пряників з морозивом) та ще й солодким лікером запила.
У вівторок був обід в ресторані за рахунок компанії, на ньому я вела себе пристойно і не об’їлася, хоча і полила їжу дуже калорійним арахісовим соусом. У суботу їздили на пікнік, там здуру випила пару келихів червоного вина, це викликало звірячий апетит, вмовила півкіло черешні, а далі боролася, як могла і, в основному, жувала морквину. Незважаючи на все це, за тиждень вдалося схуднути на 600 г (всього пішло 2.2 кг за три тижні). Напевно, врятували тренування. Розповім трохи про мою «спортивної» діяльності.
Шкільну фізкультуру я ненавидів усіма фібрами. Ці уроки були, мабуть, самими принизливими епізодами в житті. Уявіть, що може відчувати повненька дівчинка-очкарик, якій потрібно на очах усього класу перестрибнути через козла, вселяє тваринний жах. Або худорлявий хлопчик, безнадійно висить на канаті… Краще не згадувати. Класі у восьмому прийшов порятунок у вигляді звільнення від фізкультури з-за дуже поганого зору. Як я раділа: ненависні заняття можна було пропускати до закінчення школи на законних підставах!
Але щось мені підказувало, що фізкультура – річ корисна, і я періодично займалася то шейпінгом, то танцями, на канікулах вирізала з журналів комплекси вправ на прес. І навіть півроку відходила на у-шу з дуже жорстким тренером і пробіжками босоніж по снігу. Забавно: людина, звільнений від фізкультури за станом здоров’я, займається єдиноборствами, де основним завданням було зміцнити дух виснажливими тренуваннями.
Природа моя така, що я хапаюся за все з ентузіазмом, але швидко охладеваю, якщо не виходить або просто стає нудно. В останні роки я займаюся досить регулярно, але, трапляються перерви на пару місяця, що, звичайно, неправильно і некорисно. Під час цих перерв я зазвичай набираю вагу і потім дуже важко втягнутися в ритм занять.
Мені гріх скаржитися на брак часу або умов для занять удома простоюють бігова доріжка, еліптичний тренажер і гантелі. На роботі одна колега бігає під час обідніх перерв, інша (до речі, колишня професійна спортсменка) займається в залі. І обидві завжди мене кличуть приєднатися. Також є абонемент в спортзал, де можна хоч кожен день відвідувати різні групові тренування і йогу.
На жаль, я точно знаю, що не зможу примусити себе, наприклад, регулярно і фанатично ходити в спортклуб або бігати на доріжці. Швидше за все, протягну так місяць – півтора і настане смертельна нудьга. Я почну уявляти, що все життя ось так одне і те ж, і навіть мотивація бути стрункою випарується. Мені потрібно різноманітність і короткострокові цілі. Тому вирішила для себе, що буду робити те, що подобається. А як стане нудно, вносити зміни. Тільки обов’язково повинні бути присутнім і кардіо і силові тренування – з досвіду саме з чергуванням худнеться швидше. Моя остання тиждень виглядала так:
Понеділок – 20 хвилин еліптичного натщесерце. Головне, з ранку не роздумувати: «чи хочу я, чи можу я», а відразу натягувати форму і прямо на тренажер, поки лінь не встигла отямитися.
Вівторок – відпочинок (переслідування дитину на дитячому майданчику – не в рахунок)
Середа – 30 хвилин повільної пробіжки в парку під час обідньої перерви на роботі
Четвер – 40 хвилин силових вправ на верхню частину тіла теж робочий перерва
П’ятниця – відпочинок (прогулянка з коляскою не вважається)
Субота – 25 хвилин інтервалів на еліптичному натщесерце
Неділя Джилліан Майклз (гантелі і кардіо). Через 15 хвилин набридло, і я вимкнула ДВД-плеєр, але, щоб не закінчувати ганебно, додала 12 хвилин на біговій доріжці.
Збираюся поки дотримуватися такої схеми, розбавляти її походами на групові заняття йогою. Вправи на прес б додати, але я їх терпіти не можу, треба було б придумати, як їх полюбити.
Моє завдання на цьому етапі – з’ясувати, що працює для мене і як з цим жити все життя і не страждати, а отримувати задоволення.
Вікторія Год
Посилання по темі:
Авторська колонка Вікторії Год
Форум “Фітнес і дієти”
