Історія ця розпочалася ще 4 роки тому. Приїхали ми до свекрухи на Новий рік. Напередодні свята мені батьки зробили дуже дорогий подарунок, браслет з білого золота з діамантом 2,4 карата.
Браслет цей мама купила ще в радянський час у одного підпільного ювеліра. Ручна робота, дуже незвичайна і дорога річ, яка робилася ймовірно на замовлення, це важливо, для розуміння, що цей браслет не річ з конвеєра.
Загалом приїхали ми до них на Новий рік на пару днів, так як живуть вони в іншому місті. Я наділа цей браслет і ще пару кілець з діамантами. Через пару днів після Нового року, я мила посуд і раптом виявила, що браслета на руці немає. Ну ми всі кинулися шукати його, я дуже сильно засмутилася, по-перше, подарунок, по-друге дуже дорогий. А для мене на той момент дуже дорогий, так як з грошима був повний швах. Шукали все і свекор і свекруха, і чоловік… але не знайшли. Але я вже, звичайно, пережила втрату, хоча спочатку дуже сильно переживала. З тих пір багато води витекло.
І тут… ми були з чоловіком і дітьми проїздом у місті сестри чоловіка. Зазвичай ми дзвонимо заздалегідь, що заїдемо, а тут не знали встигнемо – не встигнемо, так як були ще деякі справи в цьому місті. Але сталося так, що ми встигали, купили тортик і вирішили сюрпризом заїхати до них. У них 3 дітей, субота вечір, знали, що вони вдома. Відкрила двері сестра чоловіка, ми зайшли і … Ви вже зрозуміли, так? … на руці у зовиці помічаю свій браслет. У мене ноги підкошуються. Кажу їй: “Ой, який у тебе гарний браслет”. Чоловік теж звертає увагу і біліє. Бачу жах в очах зовиці і вона видавлює з себе, що їй батьки подарували. Я кажу, що, напевно, нам пора, чоловік, так і не вимовивши ні слова, виходить за мною. Сіли в машину до повної нереальності того, що відбувається.
Зі свекрами завжди були хороші стосунки, ніяких сварок і образ. На той момент у нас було дуже важке матеріальне становище (свекри про це знали), у сестри чоловіка все було дуже добре. Зараз ми круто помінялися місцями. У нас все більш, ніж добре, вони продали квартиру і пішли на знімання, розбили машину, діти постійно хворіють, в сім’ї не лади… От думаю, все-таки Бог шельму мітить. Мій чоловік в страшному розбраті з цієї ситуації. Він дивується як батьки могли…. мені його шкода. Втрату браслета я пережила ще 4 роки тому, тим більше, що тепер можу собі дозволити кожен місяць купувати такі браслети. Але ось втрата родичів для чоловіка великий удар.
