Десятилітній айсберг, відомий як A-23A, швидко розпадається в Південній Атлантиці, і супутникові зображення показують вражаючу трансформацію, коли тала вода перетворює лід на яскравий аквамариновий колір. Колосальний уламок льоду, який відколовся від платформи Філхнера в Антарктиді в 1986 році, зараз демонструє явні ознаки останніх стадій руйнування, як зафіксовано Обсерваторією Землі НАСА.
Велетень-довгожитель
Айсберг A-23A вважається табулярним айсбергом — масивним плоским утворенням, яке відкололося від льоду Антарктики в той самий рік, коли сталася катастрофа на Чорнобильській АЕС і трагедія космічного човника «Челленджер». Його довговічність і величезні розміри зробили його одним із найбільш ретельно спостережуваних айсбергів в історії, надаючи вченим дані спостережень за десятиліття.
Яскраво-блакитні смуги, видимі на останніх зображеннях, є талими ставками: басейнами рідкої води, які накопичуються на поверхні айсберга під час теплого південного літа. Ці водойми послаблюють структуру льоду і сприяють його руйнуванню. Зображення були зроблені супутником NASA Terra 26 грудня 2025 року та були детально задокументовані астронавтом на борту Міжнародної космічної станції за допомогою камери Nikon Z9.
Розташування та поточний рух
Станом на початок січня 2026 року A-23A дрейфує в Південній Атлантиці між східним краєм Південної Америки та островом Південна Джорджія. Нинішнє розташування айсберга робить його основною мішенню для моніторингу, оскільки його остаточне знищення матиме наслідки для океанських течій і морських екосистем.
Чому це важливо: динаміка айсберга та зміна клімату
Швидке танення А-23А є реальною лабораторією для вивчення того, як руйнуються великі крижані утворення. У міру накопичення талої води та поширення тріщин вага айсберга зміщується, прискорюючи його розпад. Цей процес стосується не лише одного айсберга; це свідчить про ширшу тенденцію.
Розпад масивного айсберга, такого як А-23А, вносить значну кількість прісної води в океан, потенційно змінюючи місцеві течії та висхідні течії. Це може стимулювати ріст фітопланктону, впливаючи на морську харчову мережу.
Хоча айсберги природним чином відділяються від шельфового льодовика, прискорення цього процесу через зміну клімату робить детальний моніторинг критичним. Супутникові спостереження дозволяють вченим уточнювати моделі поведінки крижаного покриву та розуміти ширші наслідки для рівня моря та екосистем океану.
Знищення А-23А служить яскравим нагадуванням про глобальну зміну клімату та важливість постійного моніторингу. Дані, зібрані під час цієї події, покращать прогнози стабільності льодовикового покриву, що буде важливо для розуміння та адаптації до майбутніх змін навколишнього середовища.
