Дослідники з Кіотського університету задокументували структуровану поведінку шимпанзе на ім’я Аюму, який демонстрував дивовижні навички гри на барабанах, що дає нові відомості про те, як ранні люди могли перейти від вокального вираження емоцій до інструментального вилучення. Протягом двох років, з лютого 2023 року до березня 2025 року, вчені спостерігали 89 спонтанних сесій гри на барабанах, які Аюму виконував за допомогою підручних засобів – зокрема, дощок, знятих з пішохідної доріжки.
Унікальність виступів Аюму
Хоча шимпанзе і відомі використанням інструментів для створення звуків, виступи Аюму виділялися поєднанням ритмічної складності, навмисного використання інструментів та вокалізацій. Дослідники під керівництвом доктора Юко Хатторі визначили, що звуки були випадковими. Натомість Аюму підтримував стійкий темп, навіть більш стабільний, ніж при грі руками чи ногами.
Як проводилося дослідження
Команда систематично розклала дії Аюму – удари, перетягування та кидки – та використала аналіз переходів, щоб відокремити навмисні послідовності від випадкових подій. Вони виявили, що інтервали між ударами були ізохронними, тобто підтримували постійний ритм, як метроном. Це свідчить про когнітивну здатність структурувати звуковидобування поза простого випадкового шуму.
Емоційний вираз та еволюція музики
Важливо відзначити, що Аюму демонстрував «ігрову гримасу» – вираз обличчя, пов’язаний із позитивними емоціями – під час своїх виступів. Це важливо, оскільки такі висловлювання рідко спостерігаються при вокальних проявах. Команда припускає, що це говорить про те, що емоційні сигнали, які колись передавались через вокалізації, могли бути винесені у зовнішні звуки, створені за допомогою інструментів.
«Виступи Аюму доводять, що нелюдські примати також мають здатність висловлювати вокальні емоції за допомогою інструментів», – підсумували автори.
Майбутні дослідження та соціальні наслідки
Дослідження, опубліковане в “Анналах Нью-Йоркської академії наук”, порушує подальші питання про те, як ці прояви впливають на соціальну динаміку шимпанзе. Дослідники тепер планують проаналізувати реакцію інших шимпанзе на гру Аюму на барабанах, щоб зрозуміти її роль у їхній групі.
Це дослідження припускає, що коріння музичного виразу може бути глибшим, ніж вважалося раніше, і, можливо, передує складному розвитку вокалізації у ранніх гомінідів. Воно наголошує, яку критичну роль могло зіграти використання інструментів в еволюції ритму та емоційної комунікації.
