Дожити до ста: психологія довголіття і особистий досвід
Мені завжди здавалося, що довголіття – це лотерея генетики і удачі. Зрозуміло, правильне харчування і регулярні фізичні вправи – основа здоров’я, але я завжди думала, що це лише базовий рівень, а ось шанс прожити до глибокої старості залежить від “виграшного квитка”. Недавні дослідження, і особливо те, що розповіла Елейн Нойвірт в TikTok, змусили мене переглянути свої погляди. Виявляється, в довголітті психологія грає набагато більш важливу роль, ніж я припускала.
Гарвардське дослідження розвитку дорослих, яке триває вже більше 80 років, стало справжнім проривом в розумінні того, що робить людину щасливою і здоровою. І головний висновок, який випливає з цього дослідження, простий, але неймовірно важливий:якість наших відносин-ключовий фактор довголіття і благополуччя.
В юності я була досить інтровертною, вважаючи за краще самотність і занурення у власні думки. Я часто думала, що мені не потрібні великі компанії друзів, що я цілком можу бути щасливою одна. І, можливо, так і було певною мірою. Але зараз, дивлячись на приклади людей, які досягли похилого віку і при цьому зберігають бадьорість духу і інтерес до життя, Я розумію, що я, можливо, упустила щось важливе.
Чому соціальні зв’язки так важливі?
Справа в тому, що наші близькі люди – це не просто джерело емоційної підтримки. Вони допомагають нам справлятися зі стресом, знаходять рішення проблем, допомагають регулювати складні емоції. Проста присутність поруч з близькими людьми заспокоює нервову систему і робить благотворний вплив на гормональний фон, імунну систему і навіть експресію генів.
Це не просто красиві слова. Дослідження показують, що люди з міцними соціальними зв’язками швидше заживають рани, мають сильніший імунітет і навіть менше схильні до хронічних захворювань. Вплив соціальних зв’язків на здоров’я настільки великий, що його можна порівняти з впливом правильного харчування та регулярних фізичних вправ.
Я згадую випадок зі своєї практики психолога. У мене була пацієнтка, жінка близько 60 років, яка скаржилася на постійну втому, поганий настрій і відсутність мотивації. Вона була цілком забезпечена, займалася спортом, харчувалася правильно, але при цьому відчувала себе нещасною. Після довгих розмов з’ясувалося, що у неї практично немає близьких друзів. Її чоловік пішов кілька років тому, діти виросли і роз’їхалися, а колеги по роботі були для неї швидше партнерами, ніж друзями.
Ми почали працювати над відновленням соціальних зв’язків. Вона записалася на курси малювання, де познайомилася з цікавими людьми, почала волонтерити в місцевому притулку для тварин, почала частіше дзвонити старим друзям. І знаєте що? Вже через кілька місяців вона почала відчувати себе зовсім інакше. У неї з’явилася енергія, з’явилася мотивація, з’явилася радість життя.
Але скільки соціальних зв’язків достатньо?
У статті згадується, що перехід від нуля до одиниці – це вже величезний крок. І це правда. Не обов’язково мати сотні друзів. Головне-мати хоча б одну людину, якій можна довіряти, з якою ви можете поділитися своїми думками та почуттями, яка буде поруч у важкий час.
Я думаю, що тут важливо розуміти, що якість зв’язку важливіша за кількість. Краще мати одного справжнього друга, який буде поруч з Вами завжди, ніж сотню поверхневих знайомих.
Пошук мети: ще один ключ до довголіття
У статті також йдеться про важливість цілеспрямованості. І це ще один аспект, який я вважаю дуже важливим. Коли у людини є мета в житті, він відчуває себе потрібним, він відчуває себе залученим, він відчуває себе мотивованим.
Я думаю, що пошук мети в житті-це процес, який триває все життя. Наші цілі можуть змінюватися, наші пріоритети можуть змінюватися, але важливо завжди мати щось, до чого ми прагнемо.
Я пам’ятаю, як в молодості я мріяла стати відомим психологом, написати книгу, яка допоможе людям. Але з роками мої пріоритети змінилися. Зараз я більше ціную можливість допомагати людям в індивідуальній терапії, бачити, як вони змінюються на краще.
Як знайти свою мету?
Я думаю, що пошук мети – це не пошук чогось зовнішнього, а пошук чогось внутрішнього. Це пошук того, що робить нас щасливими, що наповнює наше життя сенсом.
Я думаю, що тут важливо прислухатися до себе, до своїх бажань, до своїх потреб. Що нам подобається робити? Що нам цікаво? Що нам здається важливим?
Я думаю, що тут важливо експериментувати, пробувати щось нове, виходити із зони комфорту.
Я думаю, що тут важливо не боятися помилятися, не боятися пробувати щось, що може не вийти.
Позитивне ставлення до старіння: секрет довгого і здорового життя
У статті згадується, що позитивне ставлення до старіння також може продовжити життя. І це, на мій погляд, дуже важливий момент.
Багато людей бояться старіти, бояться втратити свою молодість, свою красу, свою енергію. Вони намагаються боротися з часом, роблять пластичні операції, приймають вітаміни, але при цьому відчувають себе нещасними і незадоволеними.
Я думаю, що тут важливо змінити своє ставлення до старіння. Старіння-це природний процес, це частина життя. Це час, коли ми можемо насолоджуватися плодами своєї праці, проводити час з сім’єю і друзями, займатися улюбленою справою.
Я думаю, що тут важливо навчитися приймати себе такими, якими ми є, з усіма своїми достоїнствами і недоліками.
Я думаю, що тут важливо навчитися цінувати кожен день, кожну хвилину, кожну мить.
Особистий досвід: як я дбаю про своє психологічне благополуччя
Я думаю, що турбота про своє психологічне благополуччя – це не розкіш, а необхідність. Це інвестиція в своє здоров’я, в своє довголіття, в своє щасливе життя.
Я намагаюся щодня робити щось, що приносить мені радість. Я читаю книги, слухаю музику, гуляю в парку, проводжу час з родиною та друзями.
Я намагаюся щодня робити щось, що приносить користь іншим людям. Я допомагаю своїм клієнтам, волонтерую в місцевому притулку для тварин, жертвую гроші на благодійність.
Я намагаюся щодня вчитися чомусь новому. Я читаю наукові статті, відвідую конференції, вивчаю іноземні мови.
Я намагаюся кожен день бути вдячною за те, що у мене є. Я вдячна своїм батькам, своїм друзям, своїм клієнтам, своїй роботі.
Я намагаюся кожен день бути оптимісткою. Я вірю в краще, я вірю в себе, я вірю в майбутнє.
Висновок: ключ до довголіття – в нас самих
Зрештою, секрет довголіття-не в генетиці, не в удачі, а в нас самих. У нашій здатності піклуватися про своє фізичне та Психологічне благополуччя, у нашій здатності будувати міцні соціальні зв’язки, у нашій здатності знаходити мету в житті, у нашій здатності приймати себе такими, якими ми є.
І найголовніше – в нашій здатності бути вдячними за те, що у нас є. Адже життя-це прекрасний дар, і ми повинні цінувати кожен її момент.
Як каже Елейн Нойвірт, потрібно встати і стати частиною світу. І я з нею повністю згодна. Адже тільки тоді ми зможемо прожити довге, здорове і щасливе життя.
Ключова думка: довголіття-це не тільки про правильне харчування і фізичні вправи, а й про турботу про своє психологічне благополуччя, про побудову міцних соціальних зв’язків, про пошук мети в житті і про позитивне ставлення до старіння. Порада: почніть з малого-зателефонуйте старому другові, запишіться на курси, які Вас цікавлять, знайдіть спосіб внести свій внесок у чуже життя, і пам’ятайте, що кожен день – це можливість зробити своє життя кращим.
Джерело: zvonkov.net.ua
