У прес-релізі, опублікованому в понеділок, 17 серпня, йдеться про те, що міжнародна група вчених з лабораторії Томського державного університету в Західному Сибіру створила пристрій, яке може стати штучним носієм природного розуму, здатне вчитися і реагувати на навколишнє середовище.

Російські вчені та їхні колеги з Німеччини, Болгарії, України, Білорусі і Казахстану об’єдналися для того, щоб вирішити проблему, яка мучила дослідників протягом десятиліть: вони відтворили процес, який вимагає копіювання 100 млн нейронів головного мозку і один трильйон їх сполук. Основна система роботизованого комплексу в даний час розробляється в якості інтелектуального центру управління.

«Спочатку ми побудували математичні та комп’ютерні моделі людського мозку, – повідомляє керівник лабораторії Володимир Сырямкин в прес-релізі. – Потім було побудовано електронний пристрій з перцептронами. Воно здатне обробляти різноманітну інформацію (відео, звук і т. д.)».

Фізичний прототип здатний накопичувати життєвий досвід, отриманий від різних зовнішніх подразників: наприклад, відвертаючись від джерела світла або віддаляючись від нього. У разі успіху штучний розум здатний запам’ятовувати і використовувати ці дані в подібних ситуаціях.

«Врешті-решт штучний мозок може стати аналогом біологічної моделі, – сказав головний розробник Володимир Шумілов. – Ми вже проробили колосальну роботу, зробивши найважливіший крок – нам вдалося розгадати таємницю нервової системи і мозку».

«Створення нових нейронних мереж і відмирання вже існуючих відбувається в нашій фізичної моделі так само, як і в людському мозку. У людей це виражається в процесі забування», – додав Шумілов.

В майбутньому даний проект буде курирувати біологи і психологи, але його основною сферою застосування стане сферу охорони здоров’я. Штучний мозок може бути використаний для моделювання патологічного стану різних видів деменції, на зразок хвороби Альцгеймера і Паркінсона, а також для вибору методів корекції за допомогою препаратів.

Іншою сферою використання можуть стати робототехнічні системи та нейрокомп’ютери.

Джерело