Астрономи виявили несподівану витягнуту структуру з іонізованого заліза в центрі Кільцевої туманності, добре відомої планетарної туманності, яка розташована приблизно за 2000 світлових років від нас у сузір’ї Ліри. Це відкриття, зроблене за допомогою нещодавно запущеного інструменту WEAVE на телескопі Вільяма Гершеля, ставить під сумнів сучасне розуміння того, як ці туманності утворюються та еволюціонують.
Кільцева туманність: космічний орієнтир
Кільцева туманність, також відома як Мессьє 57 (M57) або NGC 6720, була предметом астрономічних досліджень з моменту її початкового спостереження Чарльзом Мессьє в 1779 році. Мессьє, шукаючи комети, помилково записав туманність як розмитий кільцеподібний об’єкт. Його культова форма зробила його улюбленою мішенню як для любителів, так і для професійних астрономів.
Несподіване відкриття
Залізна структура, ідентифікована за допомогою високоточних спектроскопічних зображень за допомогою WEAVE, тягнеться на дивовижну довжину — приблизно в 500 разів перевищує відстань між Сонцем і Плутоном. Її маса, за оцінками, порівнянна з масою Марса, що робить її важливою особливістю туманності.
«Хоча Кільцева туманність була ретельно вивчена, WEAVE дозволив нам спостерігати її в безпрецедентних деталях», — пояснює доктор Роджер Вассон, астроном, який брав участь у дослідженні. «Тепер ми можемо знімати на будь-якій довжині хвилі та відображати хімічний склад усієї туманності».
Дві конкуруючі теорії
Походження цього залізного «злитка» залишається неясним, але вчені пропонують два основних пояснення. Перше припускає, що це являє собою раніше невідому фазу в процесі виверження туманності – спосіб, у який вмираюча зірка викидає свої зовнішні шари. Друга, більш інтригуюча можливість полягає в тому, що залізо є результатом випаровування кам’янистої планети під зіркою, що розширюється, залишаючи за собою дугу плазми.
«Присутність інших хімічних елементів разом із залізом, ймовірно, визначає правильну модель», — каже професор Джанет Дрю. «Ця важлива інформація наразі відсутня».
Наслідки та майбутні дослідження
Це відкриття підкреслює потужність нових інструментів, таких як WEAVE, у виявленні прихованих структур у добре вивчених небесних об’єктах. Наявність такої масивної залізної структури викликає питання про динаміку формування планетарної туманності та долю планет, що обертаються навколо старіючих зірок.
Майбутні дослідження, спрямовані на виявлення додаткових хімічних компонентів у залізному бруску, будуть критично важливі для розуміння його справжнього походження. Це відкриття підкреслює, що навіть знайомі космічні орієнтири можуть зберігати несподівані таємниці.
