Останній кліматичний саміт ООН COP30 завершився в Бразилії не проривами, а крихким продовженням міжнародних кліматичних переговорів. Сама зустріч була затьмарена руйнуваннями – сильними дощами, протестами та навіть частковою пожежею – що відображало загальну нестабільність глобальних кліматичних дій. Незважаючи на ці невдачі, процес багатостороннього співробітництва, хоч і був ослаблений, тривав і в ньому брали участь майже всі країни, навіть коли США знову відступили.
Тупик у питанні викопного палива
Найзначнішою невдачею COP30 була нездатність підтвердити або посилити зобов’язання щодо переходу на викопне паливо. Хоча минулорічна угода COP28 передбачала такий перехід, країни-виробники нафти успішно заблокували будь-яку згадку про це в остаточному тексті. Цей крок, незважаючи на вимоги більш ніж 80 країн щодо конкретної дорожньої карти, підкреслює фундаментальне протиріччя: необхідність термінових кліматичних заходів проти економічних інтересів найбільших забруднювачів. Результатом стала послаблена угода, яка не усуває першопричину викидів парникових газів.
Глобальні розриви та зміна пріоритетів
Окрім тупика, пов’язаного з викопним паливом, COP30 стикається з глибшими проблемами щодо своєї легітимності. Сполучені Штати, другий у світі викид, знову вийшли з процесу. Аргентина погрожувала наслідувати цей приклад, викликаючи побоювання щодо більшої фрагментації кліматичних переговорів. Водночас такі впливові особи, як Білл Гейтс, публічно виступали за зміщення уваги зі скорочення викидів на боротьбу з бідністю та хворобами, що вказує на тривожну тенденцію розмивання пріоритетів.
Тут важливий контекст: Паризька угода має на меті обмежити потепління до 2°C, але поточні прогнози показують збільшення на 2,6°C. Без більш рішучих колективних дій світ, як і раніше, рухається до небезпечної зміни клімату. Сам процес COP деякі вчені визнали «більше непридатним для цілей», але він залишається єдиною загальновизнаною платформою для переговорів.
Поступовий прогрес на фоні відступу
Незважаючи на невдачі, на COP30 було досягнуто певного прогресу. Остаточне рішення, яке називають «глобальним мутірао», підтвердило прихильність Паризької угоди та висновків Міжурядової групи експертів зі зміни клімату. Це, у поєднанні з кліматичними зобов’язаннями, прийнятими на саміті G20 (незважаючи на бойкот США), є протидією зростаючому запереченню зміни клімату.
Учасники саміту також домовилися розробити «механізм справедливого переходу» для підтримки країн з низьким рівнем доходу в адаптації до наслідків зміни клімату, хоча деталі та фінансування залишаються незрозумілими. Бразилія також запустила Eternal Rainforest Fund, інвестиційний фонд у розмірі 6,6 мільярдів доларів для сприяння збереженню лісів, який деякі експерти сприйняли як відхід від неефективних схем компенсації вуглецю.
Висновок
COP30 показує, що міжнародна кліматична співпраця переживає кризу, але ще не припинена. Хоча угода слабка і насичена компромісами, сам процес протримався ще рік. Справжнє завдання зараз полягає в тому, щоб подолати дедалі більші розриви в глобальній політичній волі, забезпечити достатнє фінансування для адаптації та змусити найбільших емітентів вжити суттєвих дій. Часу майже не залишилося.
