Дика природа в усьому світі стає все більш вразливою до інфекційних захворювань, і все більше захисників природи звертаються до рішення, яке колись здавалося немислимим: вакцинації. Від пташенят пінгвінів, які отримують щеплення від грипу в субантарктичних регіонах, до коал, захищених від хламідіозу, зусилля з імунізації зникаючих видів набирають обертів. Ця зміна відображає нову реальність, у якій скорочення місць існування та прискорене глобальне поширення патогенів призводять до безпрецедентних спалахів захворювань.
Наростаюча криза здоров’я дикої природи
За останні кілька років спостерігається сплеск смертоносних вірусів, що вражають популяції тварин. У 2024 році дуже заразний штам пташиного грипу спустошив південні колонії морських слонів на островах Крозе, але деяким пташенятам імператорських пінгвінів вдалося вижити завдяки експериментальній вакцинації. Цей спалах відбувається за моделлю глобального поширення хвороби, включаючи спалахи, які призвели до загибелі птахів і ссавців у 2022 році. Головна проблема проста: зараз тварини піддаються хворобам більше, ніж будь-коли раніше, через зміни в навколишньому середовищі та збільшення взаємодії.
Вчені визнають серйозність ситуації. Тоні Рок, біолог дикої природи з USGS, пояснює, що скорочення середовища існування змушує тварин тісніше контактувати, що сприяє поширенню патогенів. «Їхнє середовище змінилося, як і наше… хвороби поширюються по всьому світу з небаченою раніше швидкістю».
Піонерські зусилля щодо вакцинації
Кілька проектів розширюють межі вакцинації диких тварин:
- Щеплення від грипу для пінгвінів: Випробування на імператорських пінгвінах на островах Посешн показали багатообіцяючу імунну відповідь без шкідливих побічних ефектів. Хоча наразі потрібні дві дози, дослідники працюють над лікуванням одноразовою дозою.
- Вакцина проти хламідіозу для коал: Австралія схвалила вакцину для коал, виду, який уже знаходиться під загрозою через втрату середовища існування та зміну клімату. Вакцина знижує смертність на 64%, хоча проблеми з розповсюдженням залишаються.
- Захист від вірусу слонового герпесу: У зоопарках спостерігається прогрес у створенні вакцин проти вірусу слонового ендотеліотропного герпесу (EEHV), смертельного захворювання, яке вбиває молодих азіатських слонів. Попередні дослідження показують, що вакцинація може запобігти важким захворюванням.
- Рішення синдрому білого носа у кажанів: Дослідники вакцинують кажанів від синдрому білого носа, грибкового захворювання, яке вбило мільйони кажанів у Північній Америці. Пероральні вакцини, які застосовуються в польових умовах, дають багатообіцяючі результати.
Виклики та майбутні напрямки
Вакцинація – це не просте рішення. Розробка та впровадження вакцин для дикої природи дорога та складна з точки зору логістики. Найбільші перешкоди включають фінансування, доступність (особливо у віддалених місцях проживання) і необхідність подальших досліджень для забезпечення довгострокової ефективності.
Однак терміновість ситуації переважує ці занепокоєння. Як зазначає про слонів Лорен Фарріс, імунолог із Медичного коледжу Бейлора: «Питання не в тому, чи захворіють вони чи який у них шанс заразитися. Вони все одно заразляться». Вакцинація все частіше розглядається як необхідний інструмент, щоб виграти час для видів, що знаходяться під загрозою зникнення, доки ширші зусилля щодо збереження не усунуть основні причини їхнього зменшення.
Поточні випробування та схвалення свідчать про зростаюче визнання вакцинації як законної стратегії збереження. Незалежно від того, чи йдеться про захист пінгвінів від пташиного грипу чи коал від хламідіозу, повідомлення чітке: У світі, що швидко змінюється, профілактичні заходи стають важливими для забезпечення виживання вразливих видів.
