Серіали по ТБ – це вже вчорашній день. Самі пристрасті тепер вирують на форумах, де жінки розповідають про свої проблеми і секрети, від яких іноді волосся на голові ворушаться.
«Хочу зрозуміти для себе, тому що ніяк не можу собі пояснити і періодично згадую про це, і злюсь на свою матір і вважаю, що мені це сильно нашкодило в свій час. Хоча зараз мені вже майже 40 років. Справа в тому, що, коли мені було 12-15 років моя мати розповідала мені про свої сексуальні пригоди з коханцями (їх було кілька за цей період). При тому що ми жили з батьком, він не знав про це, але здогадувався, що він сильно хворів і незабаром помер. Один з коханців був батьком мого однокласника. Це все відбувалося в перші роки імміграції мабуть із-за того що у матері не було подруг. Як пояснити самій собі все це викинути з голови?»
Слушна порада не змусив себе чекати:
«До психолога походити, опрацювати дитячу травму. У вас як У самій з чоловіками?»
Як виявилося, з чоловіками у автора не складається. І від цього вона морально страждає все життя!
Тому вряди-годи на форумі їй поспівчували:
«Ось це жесть! Якби не хвороба і швидкий відхід батька, можна було б плюнути і забути. А при такому обставині історія стає жахливим. Що тут поясниш? Тільки те, що в житті завжди є місце всьому. А дітей треба оберігати від цього».
Проте знайшлися і ті, хто поспівчував мамі автора у цій ситуації:
«А уявляєте якого було жінці з дітьми, без допомоги друзів і родичів в еміграції і ще з вмираючим чоловіком. Ось вона і шукала мабуть якийсь вихід, щоб не зійти з розуму від безвиході. Інше питання, для чого вона це розповідала своїй доньці, це вже якесь збочення, або у неї насправді на той момент вже щось було не те з психікою…»
Хтось згадав свій досвід. На форумі без цього нікуди:
«Мені мама, теж багато, що розповідала в такому дусі. Молода була, заміж вийшла рано, діти з’явилися відразу. Коханців було близько 4-5. Потім, мама дуже про це шкодувала. Мабуть з цією метою зі мною і ділилася.
Я теж чоловікові один раз змінила. Потім згадала мамині “оповідання” – стало погано, ніяково. Загалом розповіла чоловікові (мені було тоді 24 роки). Він мене пробачив, сказав, що любить і все одно хоче бути зі мною. З тих пір, як відрізало.
До речі, тата і маму теж пробачив, т. к. дізнався про однієї пікантної історії».
І наостанок, мабуть, самий вірний рада:
«Матерів не вибирають. Якщо так буде легше, розкажіть їй про ваші почуття або напишіть у листі – та візьміть тайм-аут на спілкування. Потихеньку відпустить, відносини відновляться».
А ось наші героїні стали мамами в юному віці, коли їх однокласники вибирали випускні сукні, писали диктанти і ходили в походи. Про те, як склалася їх подальша доля вони сьогодні розповіли нам.
