Ось воно – перше побачення, яке може привести до корінних змін в моєму житті або зовсім не вплине на подальшу долю.

Ваш Сашко Бант

Автор фото: MaverikA

Це вже як вийде. І завжди виходить по-різному. Наприклад, А. все закінчилося вже біля дверей кінотеатру, побачення з Ю. призвело до трьох років першого шлюбу, а Н., зробила так, що я залишився з ночівлею і вже півтора року щасливо живу в цих стінах і сплю на нашій, тепер уже загальної ліжку. Тому, всі питання до кривої…А крива може призвести до даремно витраченого вечора або до приємно проведеної ночі.

Але коли я призначаю побачення або мені призначають, (до речі, нічого поганого в тому, що дівчина призначить побачення першої, я не бачу), то зовсім не думаю про такі речі, до чого це може призвести. Я десь чув, що, наприклад, жінка в перші п’ять хвилин спілкування з чоловічою статтю робить висновок про те, чи зможе вона вийти за нього заміж. Я можу помилятися, але все ж, ми, чоловіки не такі далекоглядні.

Отже, збираючись на побачення, ми не думаємо про плани на майбутнє, нам лише ясна первинна мета. Звичайно, це секс! Але зате ми посилено виробляємо стратегію поведінки і шукаємо попутно що-небудь з чистого білизни. Для початку треба не спізнитися на побачення. Як казав мій викладач в інституті, побачення починається не в той час, на який вона призначена, а тоді коли приходить жінка. І я з ним згоден.

Моделей поведінки чоловіка, звичайно, існує купа: від скромняшкі до нахабного хама. І адже невідомо чого вона від мене чекає. Хоча останнє не призведе до первинної мети, так і з першим варіантом шанси не великі. І як же зберегти баланс між цими двома станами?

Час проведення вечора вибираю для себе цілком стандартне, хоча чому тільки для себе. Я думаю, для багатьох воно є таким: кіно або театр, ресторан, прогулянка, її під’їзд, квартира, ліжко. Хоча побачення може закінчитися на кожному з етапів. Це як гра, в якій проходиш рівні і, можливо, навіть десь вбиваєш фінального монстра. Хм, а якщо я дійшов до ліжка, то фінальним монстром виходить моя супутниця?

Подумки добираюся до ресторану. У мене відразу виникає питання, а як потім проводити оплату? Я дотримуюся європейської моделі, кожен платить сам за себе. Але ми не в Європі, тому вечеря на моєму гаманці, але якщо вона виявить бажання заплатити за себе я, звичайно, для вигляду буду заперечувати і навіть в перше побачення, заплачу. З квитками в кіно або театр ситуація аналогічна, хоча, немає квитки у мене повинні бути вже на руках.

Ах, так, квіти! На побачення потрібні квіти, тільки от в ресторані їх ще в вазочку-то поставлять, а ось в кіно чи в театрі вазочок немає. Ну, гаразд, не мені ж мучитися! Хоча на цей час букет може виявитися і у мене в руках. І тоді мучитися вже мені. Тому приходжу до висновку, що краще купити одну трояндочку на прогулянці. Дівчата, ви не ображайтеся на це! Ми не жаднюги, ми турбуємося про вас.

Головне, щоб погода не підвела. Прокрутивши все це у себе в голові, я висуваюся на місце зустрічі, яке, як відомо, змінити не можна.

– Привіт!

– Привіт! Чудово виглядаєш!

Ну, все, понеслося!

Саша Бант

Посилання по темі:
Авторська колонка Саші Банта
Форум “Шлюб”