Адміністрація Трампа сигналізує про серйозне зрушення в ядерній політиці, рухаючись до збільшення випробувань та потенційної ескалації у глобальній гонці озброєнь. Цей зсув, розкритий у ході недавніх високорівневих дискусій, передбачає готовність відмовитися від десятиліть і адаптуватися до нової ери конкуренції великих держав.
Ландшафт Ядерної Зброї, що змінюється
Протягом десятиліть міжнародне співтовариство діяло в умовах хисткого балансу стримування, з договорами та неформальними угодами, що обмежують розробку та випробування ядерної зброї. Однак ця система зараз має напругу. Китай стрімко розширює свій ядерний арсенал, і, за прогнозами, до 2030 року перевищить 1000 боєголовок. Росія активно відчуває передові ядерні можливості, включаючи космічну зброю та підводні безпілотники. Це подвійне завдання – одночасне просування ядерних сил двома основними противниками – є рушійною силою реакції адміністрації Трампа.
Відповідь США: Випробування та Розширення
США готуються протистояти цим подіям за допомогою багатостороннього підходу. Федеральний бюджет на 2024 рік виділяє приблизно 90 мільярдів доларів на ядерне озброєння, фінансуючи модернізацію існуючої зброї та розробку нових систем. Що важливіше, адміністрація розглядає можливість відновлення вибухових ядерних випробувань, практики, припиненої з 1992 року.
Це рішення пов’язане з розбіжностями щодо того, що є порушенням Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ), який США так і не ратифікували. Вашингтон стверджує, що будь-яке вибухове випробування, навіть маломасштабне, порушує дух договору, тоді як інші країни по-різному інтерпретують цю двозначність. Повідомляється, що Росія проводила низькоефективні надкритичні випробування, які важко виявити і деякі можуть не вважати порушенням договору.
Риторика адміністрації говорить про готовність відповідати цим діям. Трамп публічно закликав США проводити випробування своєї зброї «на рівних умовах», маючи на увазі готовність відмовитися від поточної стриманості.
Наслідки для Глобальної Безпеки
Це зрушення має значні наслідки. США знову відкриває шахти ракет підводних човнів, закриті в рамках договору СНО-ІІІ, потенційно додаючи сотні нових боєголовок до свого арсеналу. Він також розгортає ракети середньої дальності із звичайним озброєнням, заповнюючи прогалину, яка утворилася після припинення дії ДРСМД. Небезпека полягає не тільки у збільшенні вогневої потужності, а й у можливості прорахунків та ескалації.
Перспектива ядерних перегонів озброєнь між США, Китаєм та Росією дестабілізує ситуацію. Невизначеність, пов’язана з випробуваннями, у поєднанні з відсутністю чіткої комунікації збільшує ризик випадкової ескалації. Підхід адміністрації Трампа віддає пріоритет стримування через силу, але також ризикує підштовхнути світ до більш небезпечної ядерної реальності.
Остаточний результат залишається невизначеним, але риторика та дії адміністрації ясно вказують на намір переформувати світовий ядерний порядок. Чи призведе це до відновлення переговорів чи подальшої ескалації, залежить від того, як відреагують інші країни.
