Фільм Джона Карпентера «The Thing» 1982 року є прапороносцем практичних жахів, похмурою та суворою розповіддю про виживання, яка різко контрастує з більш оптимістичними науково-фантастичними фільмами того часу. Випущений у той самий літній сезон, що й E.T., він спочатку був комерційним і критичним провалом, але згодом став культовою класикою, вплинувши на сучасні фільми жахів про прибульців, такі як недавній «Чужий: Земля».
Темне дзеркало оптимізму Спілберга
Літо 1982 року поставило перед глядачами чіткий вибір: зворушлива історія міжвидової дружби або моторошне занурення в параною та боді-хоррор. E.T. став блокбастером, утримуючи рекорд касових зборів аж до виходу «Парку Юрського періоду». The Thing спочатку було відхилено, його нігілістичний тон виявився надто темним для аудиторії, яка віддала перевагу доброзичливим інопланетянам. Ця різниця у сприйнятті підкреслює більшу тенденцію: глядачі часто обирають ескапізм, а не екзистенціальний страх.
Carpenter’s Ruthless Strip
Карпентер почав роботу над The Thing після серії інді-хітів – Assault on Precinct 13, Halloween, The Fog і Escape from New York. Universal подарувала йому його першу студійну роботу, ремейк фільму 1951 року «Штука з іншого світу», який роками простоював у розробці. Карпентер і сценарист Білл Ланкастер переосмислив історію, розмістивши дію в Антарктиді та зібравши клаустрофобну, недовірливу команду на віддаленій дослідницькій станції.
Революція практичного ефекту
Незмінна сила фільму полягає в його інноваційних практичних ефектах, ініціатором яких є Роб Боттін. Маючи безпрецедентний бюджет, Боттін створив одні з найбільш тривожних і незабутніх дизайнів істот в історії кіно. Здатний імітувати будь-яку форму життя, інопланетянин, що змінює форму, потребував рівня фізичного жаху, який CGI просто не міг відтворити. Відданість Боттіна довела його до виснаження, але в результаті вийшло жорстоке, незабутнє видовище.
Параноя та ізоляція
«The Thing» чудово створює атмосферу невблаганної параної. Відрізані від світу, вчені на Станції 4 змушені зіткнутися з жахливою ймовірністю того, що будь-хто, навіть їхні найближчі колеги, можуть бути замаскованими прибульцями. Ця психологічна напруга посилюється навмисною двозначністю фільму, оскільки Карпентер відмовляється остаточно розкрити, хто з тих, хто вижив, залишився людиною.
Вічний вплив
Сьогодні The Thing визнано визначним досягненням наукової фантастики та жахів. Вплив фільму поширюється на сучасні твори, такі як «Чужий: Земля», який повторює дизайн істот і теми вторгнення в тіло. Незважаючи на те, що E.T. the Extra-Terrestrial Після виходу шедевр Карпентера міцно зайняв своє місце в пантеоні жанрової класики.
The Thing — це жорстоке нагадування про те, що деякі зустрічі з невідомим краще залишити недослідженими, і що найбільший жах полягає не в тому, що ми знаходимо, а в тому, що ми втрачаємо в процесі.
