1975 роках. Ось його фотографії з першої поїздки.

«такої свободи як в 1956 році, в срср не було навіть за часів горбачова», — згадував в інтерв’ю дюпакье, — «за нашою делегацією не було ніякого поліцейського контролю, я відривався від групи і годинами бродив вулицями в повній самоті. Я трохи знав російську і міг запитати дорогу. Ми опинилися в радянському союзі в цікаві часи, радянське суспільство переживало моральну катастрофу після доповіді хрущова на двадцятому з’їзді. Ніхто вже не знав, що можна, а що ні, я робив все, що хотів, це було особливо захоплюючим. Я знімав п’яних, що валяються на центральних вулицях москви, і міліція, всупереч моїм очікуванням, навіть не намагалася перешкодити або відняти камеру».

На питання про те, що найбільше здивувало його в радянській столиці, дюпакьє відповів наступне:

«мене вразило, що в 1956 році москва більш ніж на половину була дерев’яним містом, а за межами центральних вулиць панувала бідність».

1.2. Делегація, у складі якої був дюпакьє прилетіла до москви у вересні 1956 року3. Радянський “паккард” зіс-110б на тлі головного корпусу мгу — найзнаменитішої зі сталінських висоток, москва4. Будинок авіаторів на барикадній.5.6.7. Москворецька набережна 19648.9.10.11.12.13.14.15. У будинку толстого16.17.18.19.20.21.22.23.24.25.26.27.28.29.30.31.32.33.34.35.36.